Удачи тебе, лучше дело не найдешь!
Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.
Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.
Заряд акціями почався звідси:Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!
Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!
Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.
Тут найкрутіше:На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.
Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.
І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.
Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд
Вот, блядь, беру иду на представление, наркоту в карман спрятал, думал на всякий случай, мало ли что. Ну, как только я зашел в это место, решил сперва в туалет сходить, да и наркоту проверить, а то вдруг кидала какая-то. Пиздец, братишка, благо кабинка была свободная, иду туда, достаю свою закладку, хочу вставить, а она сука полетела вниз, в какую-то щель, прямо в сиденье. Думаю, блядь, вся терка, что делать-то?!
Стал тогда тырить, но блядь ничего не нашел, шо взять-то? Сижу там, думаю себе, ну что делать-то? Вроде и бабы нарядные попадаются, и шик, и все дела, но блядь без своей закладки, пиздец как-то печально. Ну, да хуй с ним, подумал, полечу на представление таким, какой есть, хоть нос сопливый, хоть тормозной спидик. Стал я потихоньку загибаться к своему месту, шмальнулся по ходу, тут вижу две бабы, сидят, смахивают носики. Подумал, может, у них что-то есть, но они виляют, мол у них все заебись. Ну, блядь, пошел дальше, сел на свое место. Представление началось, а я сижу как придурок, на носу все высыпало, чесался без конца. Нормально начиналось, а потом вдруг меня что-то стало жечь в груди. Пиздец, братишка, прямо секунды такие две-три все вспотел, как черт знает что. Не мог я уже ни сидеть ровно, ни даже видеть нормально, все глаза разбегались. Думаю, блядь, что за хуйня, что со мной?! А потом вдруг осознал - пиздец, сработали эти закладки, братишка, пиздец!
— Че за хуйня?! — кричат, глядят на меня, и я понимаю, что яблоки, блядь, наверное, у меня грозятся оторвать. — Куда вздумал, сука, вставлять?! Тут люди непьющие, тебя блядь неприкроют!!! — бузит мне один из них. |
